Learn or die: яким лідером потрібно бути сьогодні, щоб сформувати майбутнє компанії завтра
Які інструменти розвитку лідерства є найбільш ефективними? Чий досвід варто запозичувати і які практики застосовувати для постійного розвитку своєї компанії? Про це на зустрічі CEO Club розповіла Оксана Семенюк, співзасновниця і СЕО компанії Changers, організаторка Employer Leadership Summit, ex-HR Business Lead Mondelez International в регіоні EMEA.
ЗАМЕТКИ CEO CLUB
Лідерство у час викликів
З кожним роком компаніям все важче утримувати позиції на ринку, цикл їх життя скоротився з 75 до 15 років. Лідери, безумовно, стурбовані постійними змінами та появою нових непередбачуваних факторів. За рік чи півтора новопризначені керівники йдуть із посад через невідповідність очікуванням від роботи або невідповідність своїх знань, талантів і здібностей для управління.

Тільки 30% керівників компаній упевнені, що вони мають талант, необхідний для розвитку своєї організації у найближчому майбутньому. Згідно з дослідженням Зенгера та Фолькмана, правильні лідери створюють втричі більше економічної цінності, ніж погані лідери, а обдаровані й усвідомлені керівники створюють в рази більшу економічну вартість, ніж усі інші.

В Україні, на думку керівників, існує чимало загроз для зростання компаній: ризик дефіциту людей, регуляторний та операційний ризик, ризик порушення технологічних процесів і кібербезпеки. При цьому 64% керівників країни готові особисто очолити радикальні організаційні перетворення, згідно із дослідженням KPMG.

Та цього недостатньо для успішності компанії. Якщо вона прагне досягти успіху, то має займати відповідне місце в житті людей, її візія та лідерство мають сприяти змінам у суспільстві.

За даними дослідження Агентства національної безпеки, основна причина неуспішності та провалу організацій — невідповідний рівень мислення та світогляду (mindset) керівників для того, щоб діяти в умовах швидких змін і забезпечувати розвиток організацій.

Тож як знайти та виростити лідерів із навичками майбутнього? Це питання змушує нас шукати універсальний рецепт лідерства. Спосіб мислення, особиста зрілість та досвід, отриманий у протистоянні різним викликам і випробуванням, формують позитивний ґрунт для зростання керівника.
Спосіб мислення та ключові компетенції сучасного лідера
Розвиток лідерства — це насамперед розвиток свідомості. Внутрішня система координат «звіряється» з нашими цінностями, зі знаннями та досвідом. А далі найважче — перехід від знання та розуміння до практики нових знань. На цьому етапі відбувається зростання до нового якісного рівня лідерства.

Визначають 8 рівнів розвитку мислення лідера:
1
Опортунізм. Такий лідер фокусується на особистих досягненнях більше, ніж на успіху своєї команди або організації. Вміє бачити можливості. Опортуністи — вмілі маніпулятори і прекрасно знають, чого хочуть. На правила дивляться, як на обмеження свободи. Не сприймають ніяких критичних висловлювань.
2
Дипломатичність. У центрі уваги очікувана соціальна поведінка, схвалення з боку інших. Уникають конфліктів, хочуть відчувати свою приналежність до команди і догоджати іншим. Світогляд: «біле» — «чорне», «ми» — «вони». Критика сприймається гостро.
3
Авторитетність. Покладається на свої знання і навички, фокусується на правилах та експертизі. Діє тільки за логікою та постійно налаштований на успіх. Критику сприймає тільки від експертів.
4
Цілеспрямованість. Пріоритети: досягнення результатів, ефективність, постановка цілей та контроль. Шукає успіх у системності. Добре розуміє причинно-наслідкові зв'язки. Орієнтований на постійний розвиток. Сприймає критику тільки стосовно поведінки.
За даними дослідження Агентства національної безпеки, основна причина неуспішності та провалу організацій — невідповідний рівень мислення та світогляду (mindset) керівників для того, щоб діяти в умовах швидких змін і забезпечувати розвиток організацій.
5
Переоцінка. Фокусується на контексті, системних підходах і розумінні власної ролі в них. Охоче співпрацює. Ставить під сумнів припущення та групові правила. Толерує відмінності. Любить працювати незалежно, креативний. Відкритий до критики та зацікавлений у ній.
6
Трансформація. Зосереджений на процесі, принципах і самореалізації. Генерує можливості для особистої та організаційної трансформації. Добре керує конфліктними пріоритетами. Шукає зворотного зв'язку та критики для подальшого зростання.
7
Алхімія. Це високий рівень усвідомленості лідера. Він фокусується на передбаченні впливу власних думок на свої дії, інших людей та результати поведінки. Проактивний у змінах навколо себе на краще, шукає та створює смисли. Практикує вразливість і не уникає помилок.
8
Іронія. Налаштований «жити у теперішньому моменті» та йти назустріч будь-якому досвіду, якщо це має сенс. Відсутність контролю, спостереження за досвідом. Розвинений талант передбачення. Цілісний, справжній, шукає різні думки. Поважає інших у будь-яких проявах.
Світові показники свідчать, що більшість знаходяться на 1–4 рівнях (85%) — це традиційні лідери, 5-й рівень (10%) — рівень хороших і великих лідерів, і лише 5 % піднялися до щабля високоусвідомлених лідерів. У США переважна кількість керівників знаходяться на 3–5 рівнях, а в Україні, на жаль, на 1 та 2 рівнях.
Розвиток свідомого лідерства: інструменти і практики
Каталізаторами розвитку свідомих лідерів є ситуації, які виникають непередбачувано чи поза нашою волею, та свідома модель поведінки, яку ми обираємо за тих чи інших обставин. Зокрема, важливо не уникати складнощів, не чекаючи, занурюватись у складне середовище, переборювати страх задля отримання цінного досвіду.

Для свідомого особистого зростання варто практикувати техніки підвищення внутрішньої усвідомленості, плекати відкритість і дружелюбність через розвиток EQ (прим. ред. — емоційного інтелекту), використовувати карту психологічного розвитку та інструменти оцінки способу мислення, регулярно рефлексувати про себе і свої способи поведінки, культивувати ліберальну особистість, яка шукає новизну, прагне експериментувати.

Практика розвитку свідомого лідерства включає такі компоненти:
практики саморефлексії та усвідомлення допомагають прискорити особистісну зрілість за рахунок того, що вони формують ключову навичку емоційного інтелекту — саморозуміння (self-awareness).

Регулярно застосовуючи, наприклад, медитативні практики усвідомленості (mindfulness), навіть молодий за віком керівник може демонструвати більш зрілі форми поведінки й управління людьми, порівняно зі старшими за віком управлінцями.

Ефективні такі методи, як ведення щоденника, freewriting або письмовий виклад думок на папері, йога, медитації;
прагнення експериментувати розвиває навички толерантності до невизначеності, що формує більш чітке уявлення про сучасний VUCA-світ та принципи взаємодії в ньому. Єдине, що ми можемо контролювати у непередбачуваній реальності, — це себе, свої дії, енергію та продуктивність.

Тому потрібно пробувати нове: роботу, ролі, захоплення, спілкуватися з різними людьми, змінювати географію роботи тощо. Цікавість, допитливість (curiosity) — це сьогодні найбільш затребувана риса для лідера як генератора ідей;
розвиток теплоти та відкритості в міжособистих взаєминах. Це стане важливою умовою для формування довіри в команді. Партнерське спілкування дозволяє досягати цілей, зберігаючи при цьому позитивні стосунки. Спостереження, розуміння своїх та чужих потреб, емпатія будуть корисними в команді;
практики та методи перетворень. Іншими словами, це робота зі своєю «тінню»: розпізнавання негативних сторін та формування відповідної логіки думок.
Лідер, який постійно навчається, здатен змінити спосіб свого мислення зі стійкого, статичного на мислення розвитку. Такий лідер не прагне виглядати розумним, а хоче отримувати знання, використовувати нові можливості, стійко переносить удари долі, а докладені зусилля розглядає як шлях до майстерності, навчається на помилках і критиці, надихається успіхами інших і генерує свіжі ідеї.

На сьогоднішній день багато лідерів залишаються на стороні фіксованого мислення, уникають викликів, опускають руки у разі найменших невдач і бояться загрози втратити авторитет. Та кожен із нас здатен на більше.
Похожие статьи