Валерій Пекар та Михайло Винницький про світову політичну кризу
Інсайти, матеріали та новини з оточення кращих СЕО країни.
Про роботу та життя для тих, хто керує бізнесом.
Короткі тези учасників онлайн-дискусії в CEO Club щодо глобальної політичної кризи, зміни парадигм та фазового переходу, що очікують Україну та світ:
Валерій Пекар, футуролог і співзасновник громадянської платформи «Нова Країна»
Не варто сперечатися, чи нинішня криза є рецесією, чи вже фазовим переходом, бо фазовий перехід є тривалим, і він певно вже розпочався. Тож, чим би не були нинішні події, вони є частиною цього перехідного процесу.
Геополітичний розклад залежить від того, як ті чи інші країни пройдуть епідемію та кризу. З цієї точки зору нинішня криза аналогічна великій війні — вона міняє геополітичний розклад.
Місяць тому світ був абсолютно іншим, і через місяць він знову буде іншим, і так кожного місяця.
Наразі ми у великій невизначеності, і щось передбачити неможливо. Легше передбачити контури нового післякризового світу, ніж перебіг кризових подій.
Нині кожна країна фокусується на власних проблемах. Українці нікому не потрібні, окрім самих себе. (З цього, між іншим, випливає, що, коли міжнародні організації дають гроші, треба брати і не крутити носом, бо іншого разу не дадуть).
Здається, що авторитарні країни проходять кризу (принаймні епідемію) краще за демократичні (наприклад, Китай краще за Італію). Але це лише перше враження. Насправді найкраще проходять кризу демократичні країни із сильними інституціями (Японія, Південна Корея, Канада, скандинавські країни тощо), а найгірше — демократичні країни зі слабкими інституціями (Італія, Україна, як не дивно — США). Що ж насправді відбувається у Китаї, Росії, Ірані, наскільки їхні цифри відповідають дійсності, невідомо.
Історія фазових переходів вчить, що після фазового переходу лідерство у світі переходить не до тих країн, які мали найбільшу політичну, економічну чи військову міць, а до тих, хто здатен народжувати нові сенси.
Протягом останніх сотень років основним інструментом організації людей був економічний капітал. Нині принаймні так само, якщо не більше, важливий соціальний капітал.
Якщо легальна економіка не дозволяє виживати, бізнес переходить у тіньову економіку. Зараз цей перехід відбувається стрімкими темпами.
Українська держава є досить крихкою і легко руйнується від стресів і навантажень, але українське суспільство є антикрихким (термін Нассіма Талеба), тобто від стресів і навантажень стає сильнішим. Але суспільство без держави загине, як сто років тому, тож мусить тримати її на плаву.
Михайло Винницький, керівник секретаріату НАЗЯВО, викладач LvBS та Києво-Могилянської академії
Геополітика минулого була заснована на економічних зв'язках — політична міць відображала економічну міць і навпаки. Нині цей зв'язок розірвано. Політична вага зараз змішується в сторону сильних (згуртованих) суспільств, а не сильних економік.
Зараз відбувається процес де-ієрархізації, зміна парадигм організації в роботі зі співробітниками.
В Україні ми звикли до того, що маємо піклуватись самі про себе, оскільки бачимо слабкий інститут держави. Для західного виборця залежність від інституту держави дуже висока, тож вони не звикли піклуватися самі про себе.
Ми переходимо до світу мереж, у якому світ двох полюсів — це концепт минулого.
Завдання бізнесу — вижити. Бізнес — це інструмент організації людей, і дуже важливо, аби ці організації існували після карантину.
CEO Club Ukraine
CEO Club Ukraine — закритий бізнес-клуб, що об'єднує СЕО та власників середнього та великого бізнесу для розвитку, спілкування та співробітництва.
Більше матеріалів: