5 книг від Олександра Філоненка

5 книг від Олександра Філоненка про мистецтво гри як спосіб життя в епоху катастроф

‍

1. Йохан Хейзінг «Homo ludens. Людина граюча».

Книга, що була видана 1938 року і мала антивоєнний характер, розглядає гру як сферу зародження сенсів у культурі від найдавніших часів і до сьогодення. Автор стверджує, що культура, у якій працюють невільні люди, перестане створювати нові сенси, оскільки можна змусити людину працювати, але не можна змусити її грати. Відповідно, культура експлуататорів — приречена.

‍

2. Герман Гессе «Сіддхартха. Паломництво до Країни Сходу».

У своїй книзі Гессе розкрив теми, які сам не зміг зрозуміти, коли закінчив написання у 1931 році. Тому наступні десять років він шукав єдину відповідь на рани свого часу, спричинені Першою світовою війною та відчуттям загрози початку Другої.

‍

3. Герман Гессе «Гра в бісер».

Найвідоміший роман Гессе, що отримав першу Нобелівську премію після Другої світової війни, увертюрою до якого стала попередня праця — «Паломництво до Країни Сходу». Ця книга розповідає про фантастичне місто, яке існує через сотні років після «фейлетонної епохи» Гессе (1930-ті), де люди присвячують своє життя грі в бісер. Книга стверджує, що порятунок для людей, що живуть в епоху катастрофи, — серйозна гра.

‍

4. Джон Рональд Руел Толкін «Володар перснів».

Фантастичний роман, який може розкритися по-новому, якщо прочитати його з точки зору людини, що жила у Другу світову війну. Через відтворення ігрових ситуацій автор несвідомо сам шукає рішення того, як жити у воєнному кошмарі, що став для всього світу справжньою реальністю.

‍

5. Клайв Стейплз Льюїс «Хроніки Нарнії».

Сюжет може розкритися так само, як і в романі Толкіна, де ігрові сюжети проєктуються на розв'язання глобальних проблем і катастроф.

Переглянути відео лекції: https://youtu.be/PIT0n9F1Xt8.