Learn or die: яким лідером потрібно бути сьогодні, щоб сформувати майбутнє компанії завтра
Які інструменти розвитку лідерства є найбільш ефективними? Чий досвід варто запозичувати і які практики застосовувати для постійного розвитку своєї компанії? Про це на зустрічі CEO Club розповіла Оксана Семенюк, співзасновниця і СЕО компанії Changers, організаторка Employer Leadership Summit, ex-HR Business Lead Mondelez International в регіоні EMEA.
Лідерство у час викликів
З кожним роком компаніям все важче утримувати позиції на ринку, цикл їх життя скоротився з 75 до 15 років. Лідери, безумовно, стурбовані постійними змінами та появою нових непередбачуваних факторів. За рік чи півтора новопризначені керівники йдуть із посад через невідповідність очікуванням від роботи або невідповідність своїх знань, талантів і здібностей для управління.
Тільки 30% керівників компаній упевнені, що вони мають талант, необхідний для розвитку своєї організації у найближчому майбутньому. Згідно з дослідженням Зенгера та Фолькмана, правильні лідери створюють втричі більше економічної цінності, ніж погані лідери, а обдаровані й усвідомлені керівники створюють в рази більшу економічну вартість, ніж усі інші.
В Україні, на думку керівників, існує чимало загроз для зростання компаній: ризик дефіциту людей, регуляторний та операційний ризик, ризик порушення технологічних процесів і кібербезпеки. При цьому 64% керівників країни готові особисто очолити радикальні організаційні перетворення, згідно із дослідженням KPMG.
Та цього недостатньо для успішності компанії. Якщо вона прагне досягти успіху, то має займати відповідне місце в житті людей, її візія та лідерство мають сприяти змінам у суспільстві.
За даними дослідження Агентства національної безпеки, основна причина неуспішності та провалу організацій — невідповідний рівень мислення та світогляду (mindset) керівників для того, щоб діяти в умовах швидких змін і забезпечувати розвиток організацій.
Тож як знайти та виростити лідерів із навичками майбутнього? Це питання змушує нас шукати універсальний рецепт лідерства. Спосіб мислення, особиста зрілість та досвід, отриманий у протистоянні різним викликам і випробуванням, формують позитивний ґрунт для зростання керівника.
Спосіб мислення та ключові компетенції сучасного лідера
Розвиток лідерства — це насамперед розвиток свідомості. Внутрішня система координат «звіряється» з нашими цінностями, зі знаннями та досвідом. А далі найважче — перехід від знання та розуміння до практики нових знань. На цьому етапі відбувається зростання до нового якісного рівня лідерства.
Визначають 8 рівнів розвитку мислення лідера:
1. Опортунізм. Такий лідер фокусується на особистих досягненнях більше, ніж на успіху своєї команди або організації. Вміє бачити можливості. Опортуністи — вмілі маніпулятори і прекрасно знають, чого хочуть. На правила дивляться, як на обмеження свободи. Не сприймають ніяких критичних висловлювань.
2. Дипломатичність. У центрі уваги очікувана соціальна поведінка, схвалення з боку інших. Уникають конфліктів, хочуть відчувати свою приналежність до команди і догоджати іншим. Світогляд: «біле» — «чорне», «ми» — «вони». Критика сприймається гостро.
3. Авторитетність. Покладається на свої знання і навички, фокусується на правилах та експертизі. Діє тільки за логікою та постійно налаштований на успіх. Критику сприймає тільки від експертів.
4. Цілеспрямованість. Пріоритети: досягнення результатів, ефективність, постановка цілей та контроль. Шукає успіх у системності. Добре розуміє причинно-наслідкові зв'язки. Орієнтований на постійний розвиток. Сприймає критику тільки стосовно поведінки.
За даними дослідження Агентства національної безпеки, основна причина неуспішності та провалу організацій — невідповідний рівень мислення та світогляду (mindset) керівників для того, щоб діяти в умовах швидких змін і забезпечувати розвиток організацій.
5. Переоцінка. Фокусується на контексті, системних підходах і розумінні власної ролі в них. Охоче співпрацює. Ставить під сумнів припущення та групові правила. Толерує відмінності. Любить працювати незалежно, креативний. Відкритий до критики та зацікавлений у ній.
6. Трансформація. Зосереджений на процесі, принципах і самореалізації. Генерує можливості для особистої та організаційної трансформації. Добре керує конфліктними пріоритетами. Шукає зворотного зв'язку та критики для подальшого зростання.
7. Алхімія. Це високий рівень усвідомленості лідера. Він фокусується на передбаченні впливу власних думок на свої дії, інших людей та результати поведінки. Проактивний у змінах навколо себе на краще, шукає та створює смисли. Практикує вразливість і не уникає помилок.
8. Іронія. Налаштований «жити у теперішньому моменті» та йти назустріч будь-якому досвіду, якщо це має сенс. Відсутність контролю, спостереження за досвідом. Розвинений талант передбачення. Цілісний, справжній, шукає різні думки. Поважає інших у будь-яких проявах.
Світові показники свідчать, що більшість знаходяться на 1–4 рівнях (85%) — це традиційні лідери, 5-й рівень (10%) — рівень хороших і великих лідерів, і лише 5 % піднялися до щабля високоусвідомлених лідерів. У США переважна кількість керівників знаходяться на 3–5 рівнях, а в Україні, на жаль, на 1 та 2 рівнях.
Розвиток свідомого лідерства: інструменти і практики
Каталізаторами розвитку свідомих лідерів є ситуації, які виникають непередбачувано чи поза нашою волею, та свідома модель поведінки, яку ми обираємо за тих чи інших обставин. Зокрема, важливо не уникати складнощів, не чекаючи, занурюватись у складне середовище, переборювати страх задля отримання цінного досвіду.
Для свідомого особистого зростання варто практикувати техніки підвищення внутрішньої усвідомленості, плекати відкритість і дружелюбність через розвиток EQ (прим. ред. — емоційного інтелекту), використовувати карту психологічного розвитку та інструменти оцінки способу мислення, регулярно рефлексувати про себе і свої способи поведінки, культивувати ліберальну особистість, яка шукає новизну, прагне експериментувати.
Практика розвитку свідомого лідерства включає такі компоненти:
- практики саморефлексії та усвідомлення допомагають прискорити особистісну зрілість за рахунок того, що вони формують ключову навичку емоційного інтелекту — саморозуміння (self-awareness).
Регулярно застосовуючи, наприклад, медитативні практики усвідомленості (mindfulness), навіть молодий за віком керівник може демонструвати більш зрілі форми поведінки й управління людьми, порівняно зі старшими за віком управлінцями.
Ефективні такі методи, як ведення щоденника, freewriting або письмовий виклад думок на папері, йога, медитації;
- прагнення експериментувати розвиває навички толерантності до невизначеності, що формує більш чітке уявлення про сучасний VUCA-світ та принципи взаємодії в ньому. Єдине, що ми можемо контролювати у непередбачуваній реальності, — це себе, свої дії, енергію та продуктивність.
Тому потрібно пробувати нове: роботу, ролі, захоплення, спілкуватися з різними людьми, змінювати географію роботи тощо. Цікавість, допитливість (curiosity) — це сьогодні найбільш затребувана риса для лідера як генератора ідей;
- розвиток теплоти та відкритості в міжособистих взаєминах. Це стане важливою умовою для формування довіри в команді. Партнерське спілкування дозволяє досягати цілей, зберігаючи при цьому позитивні стосунки. Спостереження, розуміння своїх та чужих потреб, емпатія будуть корисними в команді;
- практики та методи перетворень. Іншими словами, це робота зі своєю «тінню»: розпізнавання негативних сторін та формування відповідної логіки думок.
Лідер, який постійно навчається, здатен змінити спосіб свого мислення зі стійкого, статичного на мислення розвитку. Такий лідер не прагне виглядати розумним, а хоче отримувати знання, використовувати нові можливості, стійко переносить удари долі, а докладені зусилля розглядає як шлях до майстерності, навчається на помилках і критиці, надихається успіхами інших і генерує свіжі ідеї.
На сьогоднішній день багато лідерів залишаються на стороні фіксованого мислення, уникають викликів, опускають руки у разі найменших невдач і бояться загрози втратити авторитет. Та кожен із нас здатен на більше.