Олег Устенко про світову економіку після виборів у США
Нещодавно в CEO Club Ukraine відбулася онлайн-зустріч з Олегом Устенком. Обговорили нинішню економічну ситуацію у світі, посткарантинну економіку, світові економічні тренди та перспективи України. Ділимося ключовими тезами бесіди.
Щодо виборів у США
Не дивлячись на протести прибічників Трампа та судову тяганину, зрештою глибинна держава, deep state, з якою Трамп боровся, перемагає.
Країна, яка дає чверть світового ВВП та задає глобальні тенденції розвитку, знаходиться у складній економічні ситуації — високий рівень безробіття, падіння ВВП, дефіцит держбюджету за межею 10% ВВП, необхідність збільшувати держборг (вже понад 110% ВВП). Скоріше за все, Байден буде фокусуватись на економічній проблематиці, що ми побачимо в його майбутньому зверненні, State of the Union.
Нова адміністрація у Вашингтогні проводитиме агресивно-м'яку фінансову політику. Економіка буде активно накачуватись грошима, що в часи Обами називалось «кількісним послабленням». Це буде стимулювати економіку в середньостроковій перспективі (1-3 роки), але очевидно призведе до зростання інфляції.
США повернуться до відповідальної політики щодо змін клімату, повернуться до Паризької угоди та ВООЗ. Можуть бути введені заходи, котрі змусять американський бізнес більше інвестувати в екологічні рішення, але це може стимулювати шукати нові локації. Тому тренд на повернення виробництва до Америки, котрий започаткував Трамп, може змінитись.
США vs Китай
Щодо торгівлі Байден триматиме більш ліберальну позицію. Торгова війна з Китаєм втратить гостроту, але не слід чекати швидких змін через інерцію політичної системи. Китай намагатиметься диверсифікуватися, адже він продовжує зростати та шукати розширення збуту, що може бути вигідним для України (ЗСТ з ЄС та Великою Британією як шлях для китайських компаній на ці ринки).
Байден може продовжити політику Обами щодо Китаю, котрий критикував Пекін за «гру» з курсом юаня: штучне заниження курсу для отримання торгових переваг на ринку США.
Ймовірно, Китай спробує підняти питання збільшення впливу на світову економічну архітектуру та вимагати збільшення квоти у світових фінансових інституціях.
Україна vs пандемія
У першу хвилю була відсутня інформація для прийняття рішень: краще жорсткий локдаун чи м'який шведський варіант? Тому уряд йшов напомацки, шукаючи краще рішення.
Комплекс фінансової допомоги, який запропонував Президент — це максимум можливого. У США та Європі діє суттєва підтримка, бо вони є емісійними центрами, котрі можуть собі дозволити зростання держборгу. У нас обмеження дефіциту бюджету 7%.
Комплекс допомоги — це близько 10-15 млрд грн, які будуть профінансовані за рахунок «ковідного фонду». Потрібно платити зараз хоча б щось, або потім доведеться втратити більше через виплати по безробіттю та втрату податкових надходжень через закриття бізнесів.
Проблеми з дефіцитом бюджету прогнозовані. Традиційний касовий розрив виник не в грудні, а в середині листопада, що закономірно з урахуванням ситуації. Питання є, але це геть не «все пропало», як це показується політиками. Не треба драматизувати ситуацію.
Україна у 2021 році
Наступний рік буде більш сприятливим. Світова економіка буде динамічно відновлюватись по траєкторії V-shape. Фактором «за» є поява вакцини. Українська економіка теж буде зростати, оскільки ресурси дорожчають, можна нічого не робити та мати зростання. Таке вже було за часів Ющенка.
Не дивлячись на консервативну політику НБУ, облікова ставка залишиться на рівні 6%. Це буде стимулювати і споживання домогосподарств, і внутрішні інвестиції — додатковий імпульс. Експорт буде рости, державні видатки теж будуть драйвити зростання.
Важливою є співпраця з МВФ. У базовому сценарії на Україну чекає, ймовірно, щонайменше місія МВФ. Це був би позитивний сигнал. Мають бути виконані домовленості між Президентом та Євросоюзом щодо 1,2 млрд євро допомоги.
Минула адміністрація США вводила інструмент US Treasury Guarantees — ми могли брати в борг під 1,8-1,9% під гарантії уряду США. Із 3 млрд, які були отримані, в 2020 році вже зараз повернуто 2 млрд. Цей механізм буде введений Байденом і це може бути новою можливістю отримати зовнішній ресурс.
Можна залучити внутрішнього інвестора. Наприклад, під час проблем з дефіцитом бюджету у Швеції у 1980-ті фактично на кожній касі супермаркету можна було купити державну облігацію. Спеціальні державні папери можна випускати не тільки для пересічних громадян, але й для українських мільярдерів.
Щодо інвестування
Банально, але агробізнес та ІТ будуть цікавими й надалі.
Інвестиція в готівку може бути не настільки привабливою, тому глобальні інвестори намагаються замінити кеш на якийсь актив. Наприклад, вкладають в акції фармацевтичних компаній (хоча вони перейшли в категорію раллі та можуть перегріти ринок). Євро укріплюється відносно долара, тому було би логічніше тримати кеш в євро, ніж в доларах.
Емісія у вигляді друкування та роздачі грошей (Helicopter Money Approach) має бути табу, тому що спричинена нею інфляція б'є по середньому класу та малозабезпеченим та її важко зупинити. Голова НБУ теж займає консервативну позицію.
Маса політичних гравців будуть критикувати будь-яке рішення влади та переводити його в площину політичної боротьби, тому що надалі в них не буде можливості «виїжджати» на негативні.