Реінтеграція ветеранів у суспільство

CEO Club організував панельну дискусію для обговорення викликів у розбудові системи реінтеграції ветеранів у суспільство. У розмові з експертами поговорили, зокрема, про створення державних стратегій для розробки програми підтримки ветеранського підприємництва та проблеми законодавчого регулювання статусу ветеранів. Дискусію модерував Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО, власник та генеральний директор групи компаній FGK Financial, член CEO Club. Ветеранське питання надзвичайно актуальне в нашому сьогоденні, тому публікуємо ключові тези виступів запрошених експертів.

‍

Оксана Коляда, керівниця проєкту «Простір можливостей», ексміністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. 
‍

Ветеранська політика — це не соціалка. Це питання національної безпеки і повномасштабне вторгнення нам це показало. За всіма стандартами НАТО та ЄС, реінтегрований військовослужбовець або ветеран вважається таким, коли він вже ніколи не повертається у військо. Україна не має розкоші дозволити настільки реінтегровувати наших ветеранів, аби вони були завжди цивільними. Як показало повномасштабне вторгнення, 80 % тих, хто був в резерві першої черги, повернулися до війська 24 лютого 2022 р. Тому всі процеси реінтеграції мають відбуватись так, аби ветерани були готові в разі потреби повернутися до служби й захищати державу. 

Якщо аналізувати портрети, то до 2014 р. ми говорили про ветерана віком 93+. Ветеранські політики, які сьогодні є, стосувались таких людей, їхньої соціальної підтримки, підтримки їхнього здоров’я. У 2014 р. сталася російська агресія, і ми уже говорили про ветерана віком 35+, питання реінтеграції, бізнес, відновлення. Прийшло повномасштабне вторгнення, і ми говоримо про ветеранів, яким 25+. Багато з них зазнали поранень, ампутації, і вони будуть все своє життя ще жити, вчитись, формувати родину і відбудовувати країну. Тобто система реінтеграції має бути кардинально змінена в країні настільки, аби задовольнити потреби молодої людини, у якої попереду все її життя. 

Ветеран у державі може бути або проблемою, або перевагою. Якщо з ним не працювати, буде напруження в суспільстві, збільшення витрат на забезпечення пільг, і наша соціальна сфера просто зазнає колапсу. Тому хороша реінтеграція — це успішні люди, які відбудовують країну. 

Якщо говорити про демографію, то 2,5 млн українських дітей пішли у вересні 2022 р. у школи за кордоном. Малоймовірно, що ці люди повернуться назад. Багато сімей наших військовослужбовців теж знаходяться за кордоном. Якщо ми їм не запропонуємо адекватну підтримку, вони теж поїдуть до своїх родин. Тому ще 2 млн людей ми можемо втратити після завершення війни. Це про те, як програти мир після перемоги. 

Реінтеграція — це період, який триває все життя людей. Не можна сказати, що реінтеграція закінчиться через рік чи два. Людині може бути потрібна підтримка через п’ять, сім, десять років, і це питання довготривалого пожиттєвого процесу. Ми маємо перейти до переформатування політик, які мають конкретний ключовий показник ефективності. Наприклад, відновлення функціональності, а не просто виплати по інвалідності, працевлаштування, а не виплати по безробіттю. Можна конкретно порахувати й бачити ефективність реінтеграційних процесів у державі, що дуже важливо. 

У нас відсутній новий закон про статус ветеранів і їхні гарантії. Ми користується законом 1993 р., який переписаний з радянського. Ветерани втратили здоров’я і, можливо, конкурентоспроможність на ринку праці. Держава має справедливо і чесно відновити їхні права, а не просто обіцяти, наприклад, безкоштовне житло. Крутий інструмент — це іпотека, але всі умови мають бути прописані в законодавстві. 

Що чекає ветерана на ринку праці? Ті, хто зараз на бойових позиціях, отримують 100 тис. грн. Вони повернуться і навряд чи отримають вдома такий рівень оплати. Це питання їхнього очікування і того, як ми його можемо забезпечити. Від представників бізнесу ми б хотіли очікувати менторство і для ветеранів-підприємців, і просто для ветеранів-друзів. Менторство даватиме душевне відчуття, що ти не один і тебе підтримують у різних сферах. Це для ветеранів дуже важливо. 

‍

Тетяна Бережна, заступниця Міністра економіки України

Міністерство економіки України зіткнулося з великим викликом — це людський капітал, який ми зараз втрачаємо. Ми розуміємо, що 60 % людей, які виїхали за кордон, мають вищу освіту. За підрахунками міністерства, для економічного зростання нам потрібно додатково 4,5 млн робочої сили. У нас є деякі способи її здобути: це утримати таланти тут і повернути тих, хто виїхав. 

У держави є стратегія з приводу залучення людського капіталу. Ми добре розуміємо фразу нашої першої леді: «Відновимо людину, людина відновить все». Віримо, що людський ресурс — це ключовий ресурс для відбудови. Тому ветеранська політика якраз є дуже важливою частиною нашої стратегії. 

Зараз є різні розміри грошового забезпечення військовослужбовців: 100 тис. грн. на передовій і тепер менше 30 тис. грн., якщо це не передова. Це досить великі гроші в порівнянні з середньою заробітною платою, яка в Україні складає зараз 14 тис. грн. (мінімальна у нас 6700 грн.). З іншого боку вакансій на ринку також мало. Це означає, що люди, які звикли до певного рівня доходів, повинні мати від держави план. Тому ми пропонуємо можливість долучитися до створення або розвитку власної справи. Дуже великий пріоритет Міністерства економіки — це створення цілісної програми підтримки для ветеранського підприємництва. Ми довго над нею працювали, і врешті з квітня 2023 р. вона запрацювала. Програма передбачає можливість отримати гранти трьох видів. Перший — це грант розміром до 250 тис. грн., який може отримати учасник бойових дій або особа з інвалідністю внаслідок війни. Грант передбачає зобов’язання створити хоча б одне робоче місце і повернення отриманої суми у вигляді податків і зборів протягом трьох років. Другий вид — це грант для одного з подружжя: якщо чоловік або дружина має статус учасника бойових дій, то інший з подружжя має можливість взяти грант у розмірі 500 тис. грн. і створювати власний сімейний бізнес, поки інший воює. Тут має бути створено два робочих місця і передбачено співфінансування: 30 тис. грн. повинен проінвестувати отримувач гранту. Найбільший грант — це 1млн грн., що може взяти ветеран, який має досвід підприємницької діяльності (зареєстрований як ФОП протягом останніх трьох років). Він повинен працевлаштувати мінімум чотирьох людей, двоє з яких також є учасниками бойових дій або особами з інвалідністю внаслідок війни. Повернення отриманих коштів передбачається у вигляді податків і зборів. 

Гроші не видаються готівкою: є банківський рахунок переможця програми, на який зараховуються кошти, що можуть бути витрачені на певні визначені напрямки витрат. Наприклад, закупівля сировини, оренда приміщення, реклама тощо. 

Для подачі документів на грант потрібно зайти на портал Дія, заповнити заявку та реалістичний бізнес-план. Далі відбувається верифікація документів, і заявка потрапляє в центр зайнятості, де проходить співбесіда. Після прийняття рішення про надання гранту відбувається підписання договору, відкриття рахунку, отримання коштів і початок реалізації проєкту. 

Інтеграція ветеранів у підприємництво — це те, чим займається Міністерство економіки. Ми всі розуміємо, що дедлайн для наших рішень щодо ветеранів був вчора. Надіємося, що серед ветеранських проєктів будуть ті, якими ми зовсім скоро зможемо похвалитися. Тому намагаємося докладати багато зусиль, аби про цю програму дізналися всі. 

Анатолій Остапенко, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Закон щодо ветеранів 1993 р. взагалі треба переробити і скасувати ті пільги, які в нас є. Наприклад, це позачергове надання дротового телефону, який зараз вже нікому не потрібен. Одна із актуальних проблем: у нас чомусь ніхто не досліджує соціальний стан ветеранів і їхні реальні потреби. 

Зараз внесений до Верховної Ради законопроект, який спрощує можливість отримати статус учасника бойових дій. Законодавчі ініціативи щодо статусу ветеранів у нас є і в подальшому у співпраці з громадськими організаціями робота пришвидшиться. Маємо план для полегшення переходу від військової служби до цивільного життя, що передбачає медичну, психологічну та економічну підтримку. Будуть започатковані ветеранські офіси у всіх областях України. Ми готові змінювати законодавство, але нам потрібна підтримка ветеранів. Також ми повинні не забувати про їхні подвиги.

‍

Тарас Ковалик, керівник Ветеранського відділу фонду «Повернись живим»

Ще будучи на військовій службі, я зрозумів, що вже зараз пора працювати з ветеранами. Наприкінці 2022 р. у нашому фонді одним із стратегічних напрямків розвитку було визначено саме ветеранський. 

Зараз ми маємо два активних проєкти. «Ігри Нескорених» — це змагання спортивної реабілітації для поранених ветеранів. Також за підтримки посольства США маємо «СпортАмбасадори». Чому зараз ми займаємося саме цим? У нас мало турбуються про тих, хто є зараз ветераном. Є певна опіка у момент лікування, реабілітації, працюють проєкти по протезуванню. Ветерани виходять із цих закладів і виникає питання: що далі? Чи є належна психологічна та реабілітаційна підтримка? Тому ветеранський спорт допомагає тим, хто цього потребує, повернути віру у своє тіло. Це крутий спосіб, щоб ветерани могли набути впевненості в собі. Ми маємо організовувати заходи, під час яких ветерани відчувають, що їм дякують. Це важлива форма вдячності. Ми зосереджуємо багато зусиль, щоб це гідно організувати і зробити системним. 

Спортивні амбасадори — це лідери, які мали би надихати інших хлопців для того, щоб вони виходили з дому і впевнено комунікували. Ми маємо створити осередки, які покажуть ветеранам, що вони не самі. Будемо працювати над створенням програм для тренерів ветеранів з адаптивних видів спорту. Зараз бракує тренерів, які б розуміли, як працювати з ветеранами. Хочемо створювати можливості, щоб ветерани тренували інших ветеранів.

Важливо, щоб було куди перенаправляти потреби ветеранів. Більша частина людей, які зараз воюють, не робили цього раніше, і вони не розуміють, що їм потрібно буде відновитися перед тим, як йти працювати. Мені б хотілося, щоб уряд та парламент обговорювали кризовий план, яким чином справлятися із хвилями демобілізації. Потрібно буде оперативно демобілізовувати людей, щоб зменшувати навантаження на бюджет. Ми маємо творити проєкти, які допоможуть ветеранам відновитися, а не піти в позицію жертви.