Від вождя до агента змін. Професор Гарвардського університету про перехід до нової парадигми лідерства

За очікування, що в компанію (або країну) прийде один сильний лідер, харизматично окреслить правильний шлях і проведе всіх до кращого життя, доводиться дорого платити. Дін Вільямс, професор Гарвардського університету, стверджує, що сьогоднішній світ, у якому все взаємопов'язано, а проблеми дуже комплексні, потребує інших лідерів — агентів змін, здатних до творчого пошуку рішень, партнерства та об'єднання.

Зустріч відбулася завдяки Центру лідерства УКУ.
‍

Витоки традиційного лідерства

Традиційний, але застарілий концепт одноосібного лідерства бере свій початок ще з давніх часів. Племінний інстинкт зберіг свою силу й дотепер: ми досі схильні збиратись у групи та слідувати за «вождем». У такій парадигмі лідер — це авторитетний домінантний герой, розумніший та відважніший від інших.

Наприклад, імператорів, фараонів та вождів вважали напівбогами та пророками, котрі розуміють справжню природу світу і можуть провести свій народ через будь-які труднощі.

Раніше лідер переймався постійним підтвердженням свого авторитету та сили, аби за ним слідували та підкорялися. Нині ці атрибути влади втратили сенс.

‍

Це була відповідальна й ризикована робота через напади зовнішніх ворогів та внутрішні повстання, спричинені втратою віри в божественну сутність лідера. Вочевидь, саме тому слово «leader», яке має індоєвропейські корені, означає «йти вперед на смерть».

У лідера було кілька очевидних функцій: захищати свою спільноту, керувати нею, вирішувати внутрішні конфлікти та слідкувати за дотриманням усталених правил.

Як бачимо, лідерство у традиційному його сприйнятті було дієвим протягом тривалого часу, в умовах більшої передбачуваності та зрозумілих причинно-наслідкових зв'язків.

Що ж змінилось?

Протягом декількох останніх десятиліть уявлення про лідерство суттєво змінилися, як і очікування від самого лідера. З'явилися фактори, що значно ускладнили наше розуміння світу та його правил, а саме:

— розвиток технологій;

— розмивання кордонів, розвиток глобальної економіки;

— міграція населення;

— боротьба за ресурси.

За таких умов жодна людина не може знати, як дати раду всім викликам. Відповідно, покладання надій на одного «вождя», щоби він\вона вирішили усі проблеми, втратило свій сенс. Відтак, особа на вершині ієрархії може бути корисною тим, що привнесе у громаду порядок, стабільність та структуру.

Призначення «вождів» — відстоювати інтереси «племені», підтримувати порядок та захищати кордони від ворогів. Проте їм не дуже добре вдається допомагати людям виходити за рамки, будувати стосунки, знаходити креативні рішення складних проблем, що так потрібно в сучасному світі.

Також раніше лідер переймався постійним підтвердженням свого авторитету та сили, аби за ним слідували та підкорялися. Нині ці атрибути влади втратили сенс.

‍

‍

Нова парадигма лідерства

Сучасний лідер — це агент змін на локальному та глобальному рівнях. Це не означає контроль процесів від початку до кінця, інколи достатньо показати шлях, залучити, а інші підхоплять та масштабують результати. Тому кожен може бути лідером — агентом змін — на своєму рівні.

Показником успіху лідера є не те, наскільки він впливова та важлива людина, не рівень покірності та побожного страху його послідовників. Лідер вчить людей відповідальності на своєму рівні: добре виконувати свою роботу, будувати стосунки, фокусуватися на потребах клієнта, вивчати та застосовувати нові технології.

Окрім цього, справжній агент змін повинен бачити океан, а не хвилі у ньому, він має мислити більш системно та широко. Щоб зорієнтуватись у викликах сьогодення, варто розуміти глобальні причини, тренди, системну динаміку, розуміти вплив своїх дій на загальну картину. Потрібно відійти від режиму реагування, припинити «гасити пожежі», підняти голову, більше аналізувати та спостерігати.

‍
Чому так складно стати лідером нового часу?

‍
Нам все ще складно усвідомити, що лідерство — це не посада, не певна роль в ієрархії чи визнаний статус. Це процес, активна діяльність задля визначеної мети. Лише завдяки лідерству на всіх рівнях вирішуються складні проблеми суспільства, вдосконалюється якість життя людей, відбуваються прогресивні зміни.

Коли ми почнемо брати на себе відповідальність, перестанемо оглядатися на формального лідера та візьмемося до праці, то перетворимося на справжніх лідерів нового часу.

Роль бізнесу в зміні парадигми лідерства
‍

‍Так склалося, що бізнес завжди першим впроваджує нові ідеї та концепції, а громадський сектор та державні організації переймають досвід. «Там же грошова мотивація», — скажете ви. Так, звичайно, але суть не лише в заробітках. Бізнес також створює робочі місця, створює додаткову цінність, пропонує рішення проблем, впливає на економічне і соціальне життя.

Тому бізнес теж шукає нові відповіді на старі питання: що таке лідерство? Яка організація буде ефективною? І зараз ми бачимо, як компанії впроваджують нову культуру, що сприяє інноваціям, творчості, дозволяє експериментувати, і діляться напрацюваннями, стають прикладом для інших.

Так само бізнес може брати участь у функціонуванні суспільства. До прикладу, засновник Panasonic, Мацусіта Коносуке, за роки своєї професійної діяльності вибудував власне розуміння лідерства. Він не хотів закриватись у своїй корпорації, а прагнув ділитися і впливати.

Коносуке запустив академію лідерства, куди залучали на навчання недавніх випускників університетів та оплачували їм два роки перебування в академії. А ті зобов'язувались у цей період працювати над проблемою, яка їх цікавить (переробка пластику, глобальне потепління, профорієнтація молоді та ін.). Таким був спосіб бізнесмена взяти на себе відповідальність за розвиток Японії.

Чи не найголовніший виклик сьогодення — створювати культуру відповідальності, у якій рішення та пропозиції надходять не від авторитетної особи, представника влади, а від людей на усіх рівнях.

‍

‍

‍