Член CEO Club, співвласник і президент групи компаній MTI Володимир Цой розповів, як починався його підприємницький шлях у 90-х роках, про найбільшу невдачу MTI, свої цілі та мотивацію.
Я почав займатися бізнесом у 1991 році. Мій стартовий капітал становив всього 500 доларів. Разом з другом з Інституту цивільної авіації ми створили компанію. Спочатку ми займались простим посередництвом на українській біржі, шукали товар, намагалися знайти покупців для нього. У ті роки всі намагались бути бізнесменами, але за душею у багатьох не було нічого, крім великого прагнення до підприємництва.
Перший капітал ми заробили завдяки тому, що наприкінці 1991 року завезли кілька вагонів томатної пасти з Самарканда. Так у нас з'явилися перші «відчутні» гроші. Тільки потім ми зайнялися електронікою. Ми з партнерами зв'язалися з офісом компанії Sony в Німеччині, запитавши в них вартість 100 телевізорів і 100 відеомагнітофонів. У відповідь ми отримали безліч моделей телевізорів і відеомагнітофонів, які не можна було знайти в нашій країні. Ми зробили перше замовлення — найдешевші моделі за прайслістом. Так розпочалося підприємництво, пов'язане з електронікою та ІТ. Далі ми таким же чином звернулися до Samsung, Sharp, Citizen та інших.
Не треба боятися проблем. Невдачі та помилки відбуваються щодня. Головне — виносити з них досвід.
У 2012 році наша компанія зробила спробу вийти на російський ринок ще до конфлікту, який розпочався між нашими країнами. Здавалося, що в Росії був великий ринок, при цьому практично не було конкуренції в нашому сегменті взуттєвого ритейлу, оскільки мультибрендові системні магазини були відсутні. Але в Росії нас не знали. У такій ситуації нам доводилося боротися за увагу орендодавців, намагаючись отримати хороші місця в торгових центрах.
Замість початкової стратегії масового запуску, ми відкрили всього 7 магазинів у Росії. Це було нашою першою помилкою. Друга — ми абсолютно не розрахували смаки та інтереси клієнтів. Показники продажу були вдвічі нижчі від припущених. Третя помилка — ми передали процес входження на новий ринок орендному менеджменту. Власник повинен бути залученим до великих проєктів.
Отже, через рік довелося закрити 2 торгові точки із 7, а у двох — скоротити площу. Ми почали роботу над помилками, яку завершили навесні 2014 року. Тоді вже було зрозуміло, що між нашими країнами відносини з часом будуть погіршуватися. Це був той момент, коли потрібно було прийняти вольове рішення: чи продовжувати бізнес в країні, яка окупувала Крим і розпочала воєнні дії на сході України? Ми вирішили згорнути його.
Частина покупців переходить у сегмент e-commerce. Для роботи в ньому важливо знайти формулу, яка допоможе утримувати свого покупця і підтримувати його лояльність.
Насправді частина e-commerce у всій торгівлі наразі є невеликою. В Україні це становить менш ніж 5%. Проте ця частка щороку зростає, зменшуючи частку традиційної торгівлі. Тому потрібно мати бізнес в обох сегментах, розвиваючи так звану модель omni-channel (можливість вибирати та купувати товар як онлайн, так і офлайн).
Будь-який успіх приходить поступово завдяки праці, наполегливості та співпраці з командою.
Дуже важливо бути допитливим. В основі будь-якої проблеми лежить незнання основних речей. Спроба розібратися в цьому нарешті призводить до розв'язання проблеми. Також важливо завжди використовувати можливість бачити світ ширше, беручи участь у різних подіях, на перший погляд не пов'язаних з вашим бізнесом. Я, наприклад, почав брати участь у проєктах з інвестицій у невеликі стартапи. Звісно ж, потрібна терплячість для досягнення цілі. Будь-який успіх приходить поступово завдяки праці, наполегливості та співпраці з командою.
Мотивація заробити гроші рідко є причиною успіху в бізнесі. Бізнес я розглядаю як частину гри, у якої є свої правила і заборони.
Коли створювалася компанія, ми ставили перед собою ціль стати найкращими. Це прагнення залишилося у мене досі, і це те, що мотивує мене. З іншого боку, потрібно сприймати все зі спокоєм, дотримуватися балансу між можливостями та бажаннями.
Робочий день розпочинається о 10:00 і завершується о 19:00. Часто він триває в таких спільнотах, як CEO Club або на бізнес-зустрічах, і закінчується о 21:00–22:00.
Мені якось вдається поєднувати роботу, громадське навантаження і моє захоплення гольфом. Щодо сім'ї, з цим було складніше. Але дружина прийняла мудре рішення і теж почала грати в гольф.