Як здійснити перехід до системного бізнесу
Перехід до системного бізнесу, як правило, призводить до якісного стрибка у розвитку компанії. Проте не так легко побудувати узгоджену систему, яка повністю звільнить власника від рутини та постійних клопотів. Генеральний директор групи компаній Arricano Real Estate Plc та член CEO Club Ukraine Михайло Меркулов поділився власним досвідом роботи із найманим менеджментом, побудови системного бізнесу і впровадження KPI.
Розподіл праці: CEO vs Owner
Кожен власник неодмінно стикався із ситуаціями, коли цілу купу речей доводиться робити самотужки, коли чимало сил йде на «гасіння пожеж», коли безперестанно турбують, телефонують і немає можливості відпочити. У такій ситуації виникає потреба у другому пілоті — найманому керівникові. Але як розподілити роботу таким чином, щоби ця людина не зайняла роль зайвого баласту у роботі компанії?
Наймаючи СЕО, власник неодмінно задається питанням: чи виправдаються очікування від такого управлінця? Єдиний інструмент, що може на нього відповісти — це дзеркало. Адже все, що «випромінює» залучений ззовні менеджер, надходить саме від власника чи акціонера.
Які обов'язки делегувати генеральному директорові, а які залишити собі? Втручатися у його роботу чи ні? Правильна відповідь — не втручатися.Але найчастіше власники втручаються в ті процеси, які їм самим приносять задоволення. Навіщо тоді було їх передавати? Якщо ж доводиться втручатися у процеси, то принаймні варто підтримувати інформаційне поле й комунікувати про це з командою. А якщо хочеться передати всі процеси, а результат не влаштовує, — краще змінити найманого менеджера.
Завдання та процеси, які варто передати найманому СЕО
Найперше — це операційні завдання та рутинні процеси, що повторюються та не потребують додаткової уваги. Наступне — це розподіл бюджетних видатків. Зазвичай за витратами слідкують фінансові контролери, а до уваги власника повинні доходити тільки перевищення бюджету. Варто також передати генеральному директорові відповідальність за очікувані результати. Що точніше ці очікування будуть описані власником на папері на початку звітного періоду, то чіткіше можна оцінити результати.
Ще одне специфічне повноваження керівника — «захист» бізнесу від власника. Підприємці не завжди досконало розуміються у всіх сферах бізнесу і ризикують, ставлячи під загрозу стійкість компанії. Наприклад, власник, схильний приймати імпульсивні рішення чи втручатися у процеси, в яких не має достатньої компетенції. Це може призводити до втрати прибутку, проблем із виробництвом, порушення законодавства, санкцій тощо. Акціонери та власники іноді надто захоплюються, тому менеджер як професійний управлінець повинен «відстоювати» інтереси компанії.
Які обов'язки делегувати генеральному директорові, а які залишити собі? Втручатися у його роботу чи ні? Правильна відповідь — не втручатися.
Завдання та процеси, які не варто передавати найманому менеджерові
Стратегія. Підприємці часто краще відчувають «золоту жилу», інтуїтивно знають, куди варто рухатись, аніж структуровані менеджери, яким перед рішенням все потрібно розрахувати. Менеджери можуть розробити бізнес-план, але не побачити перспективу чи цільову аудиторію. Наймані керівники часто занадто консервативні, тому не завжди варто віддавати їм стратегію. Продукт — це ваша відповідальність.
Фінанси. Розподіл бюджетних видатків віддається менеджерові, але контроль за фінансами має залишитися за власником. Для такого контролю має бути паралельна структура/особа, яка не підпорядковується менеджменту.
Контакти з ключовим активом, а саме основними клієнтами та партнерами.
Системність бізнесу
Тема побудови системного бізнесу залишається актуальною ще з часів першої промислової революції. Остання, четверта промислова революція — це злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і технологій у єдину саморегульовану кіберфізичну систему із щонайменшим або взагалі відсутнім втручанням з боку людини.
Для чого потрібна системність? По-перше, щоб забезпечити високу якість продукту. По-друге, щоб вивільнити час власника бізнесу. Для отримання хороших результатів на виході (output) бізнес потребує достатніх та якісних ресурсів на вході (input): персонал, фінанси, процеси, устаткування. Люди — це ключовий ресурс компанії. Важливо, щоб вони почували себе на своєму місці та отримували задоволення від роботи. Адже відомо, що ефективність залучених «заряджених» працівників зростає утричі. Кадри мають бути достатньо кваліфіковані, мати високий коефіцієнт інтелекту (IQ), емоційну стійкість (EQ) та життєздатність — вміння тримати удар і рухатись далі (VQ — Vitality Quotient).
Необхідною складовою безперебійної роботи системи є контроль. Наразі є безліч засобів контролю, що удосконалюються щодня. Одним із методів оцінки (фінансової та нефінансової) є ключові показники ефективності (Key Performance Indicators, KPI).
Якщо показники ефективності «притягнуті за вуха», то про жодні KPI не може бути й мови.
KPI: працюють чи не працюють
Зараз триває чимало дискусій серед менеджерів із приводу того, чи є ці показники насправді ефективними. Адже спрацьовують вони не завжди. Зокрема, якщо показники ефективності «притягнуті за вуха», то про жодні KPI не може бути й мови.
KPI повинні стосуватися результатів компанії, зокрема кількісних бізнес-цілей. Наприклад, якщо це продажі, то KPI — це результати продажу, а не проміжні показники. Кількісні показники, зокрема дохід, є найкращим виміром результатів роботи. Кожен відділ може визначити KPI, якщо можливо визначити результат. Наприклад, у відділі оренди в торговому центрі KPI — це ріст прибутку в доларах на метр квадратний орендної площі, а для магазину це може бути виручка. Кількісні показники роботи напряму залежать від персоналу, тому варто узгоджувати з ними цілі, навчати та мотивувати. Всі мають бачити мету та спільно працювати задля досягнення бажаних результатів. Принцип партнерства є одним із ключових у впровадженні KPI. Показники виробничої діяльності обов'язково мають бути прив'язані до поточних критичних факторів успіху та стратегічних цілей організації.
Звичайно, система має свої сильні та слабкі сторони. Однак, якщо ви мрієте, щоб ваш бізнес працював як годинниковий механізм, бездоганно та злагоджено, то цього можна досягнути саме запровадивши описані вище інструменти управління. Системний бізнес стає стійкішим до ринкових потрясінь, прибутковішим та привабливішим для інвесторів.