Юрій Остапюк: «Вирішуючи соціальні завдання, я, зокрема, допомагаю власному бізнесу»
Юрій Остапюк: «Вирішуючи соціальні завдання, я, зокрема, допомагаю власному бізнесу»
Навіщо бізнесу займатися благодійністю, скільки для цього потрібно грошей і як невелика екологічна ініціатива може змусити такого гіганта, як ДТЕК, взяти на себе мільярдні зобов'язання? Про це в рамках рубрики «Думки» запитали члена CEO Club, власника ТОВ «Дніпрохім» Юрія Остапюка, який уже понад 20 років систематично займається благодійністю і соціальними проєктами.
Як ви почали займатися благодійністю?
Склалося так, що до мене та моєї сім'ї регулярно зверталися конкретні люди, і ми допомагали їм вирішувати особисті проблеми. Комусь ми пропонували допомогу самі. Таким чином, ця діяльність практично непомітно для нас перетворилася на системну.
З часом об'єктами застосування сил ставали більш масштабні цілі: дитячий протитуберкульозний санаторій, операційна та два відділення дитячої обласної лікарні, а у 2014 році виник фонд допомоги бійцям АТО, який залучив близько півмільйона доларів і так далі.
Але вже у 2015–2016 роках я переглянув свій підхід до благодійності.
Я зрозумів, що я швидше заміняв державу в розв'язанні питань, коли потрібно було змушувати її діяти. Тепер прийняв для себе дві нові установки.
- Перша — я не хочу допомагати неробочій системі, наприклад, Міністерству оборони або Міністерству охорони здоров'я існувати у наявному вигляді. Тобто залишатися корумпованими і неефективними.
- Друга — я став більше висвітлювати свої проєкти. До 2014 року я все реалізовував конфіденційно. Ми не розповідали про це не лише в пресі чи по телебаченню, але я міг приховати це і в колі близьких мені людей. Вважав, що потрібно залишатися скромною людиною.
Але зараз я думаю, що це неправильно. Є велика кількість негативних прикладів: крадіжки, корупція, байдужість, але дуже мало прикладів, що підштовхують людей до дій, до розв'язання соціальних і благодійних завдань.
Я займаюся благодійністю, не будучи політиком, маючи такі самі можливості і кількість часу, що й середній український бізнесмен. Я вірю, що приклади подібних дій повинні стимулювати та залучати інших українців, а передусім бізнесменів, як це відбувається в усьому культурному світі.
Що підтримує ваш інтерес до реалізації благодійних проєктів впродовж усього цього часу?
Я бачу в цьому можливість втілення своїх здібностей, і мені цікаво спостерігати за практичними результатами своїх дій. Благодійність — це досить ефективний спосіб трансформувати суспільство, допомагаючи конкретним людям.
Як бізнесмен, я виділяю дві стратегії поведінки: егоїзм і альтруїзм. Егоїзм вигідний в короткостроковій перспективі, а альтруїзм дає перевагу в середньострокових і довгострокових завданнях. На мою думку, розв'язуючи соціальні завдання, я допомагаю власному бізнесу в майбутньому.
Бізнесмену важливо функціонувати в державі й суспільстві, де будуть захищені права власника, де його особиста безпека та безпека його сім'ї будуть на прийнятному рівні. Неможливо будувати власний дім або бізнес на окремій території, перебуваючи в Україні.
Якщо не звертати увагу на екологічні проблеми, то доведеться продовжувати дихати забрудненим повітрям; не реагуючи на рівень корупції, не можна говорити про безпеку. Тому бізнес зобов'язаний вживати певні заходи для власної безпеки.
Як бізнесмен, я виділяю дві стратегії поведінки: егоїзм і альтруїзм. Егоїзм вигідний в короткостроковій перспективі, а альтруїзм дає перевагу в середньострокових і довгострокових завданнях.
Якими проєктами ви займаєтесь зараз?
У 2015 році ми разом з Олегом Брусиловським і Олексієм Шохом створили фонд допомоги сім'ям загиблих. Це адресна допомога, подібна практика існує в країнах Європи, США, Ізраїлі. Ті, хто зараз знаходяться в тилу, повинні показати солдатам і офіцерам, які воюють, що сім'ї їх загиблих побратимів не залишаються без підтримки. Це, мабуть, дозволяє менше хвилюватися про своїх рідних. Важливо підкреслити, що ми, громадяни, теж залучені в протистояння з ворогом.
Також я допомагаю дитячому клубу «Білі ворони». Клуб об'єднує дітей, які цікавляться екологією, етнографією, біологією та альпінізмом. Ним керує мій шкільний вчитель: він багато років організовує дітей, вміє бути для них цікавим. Для малого міста, де альтернативна активність підлітків зводиться до безцільного блукання, робота клубу і його керівника є рівноцінною щоденному подвигу, який триває вже 30 років. Я давно з «Білими воронами» і можу сказати, що через клуб на сьогодні пройшло кілька сотень дітей, які завдяки моєму вчителю отримали бажання до пізнання, здобули корисні навички і стали соціально активними людьми. І я радий, що в моїх словах немає ні краплі перебільшення.
Також я беру участь у двох екологічних ініціативах. Разом із «Екорадою» ми зараз готуємо міську програму зеленої інфраструктури міського простору, а в складі Save Dnipro нам вдалося втілити кілька успішних ініціатив. Боротьба йде з активними забруднювачами довкілля міста, як підприємство ДТЕК, Придніпровська ТЕС, ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» тощо. На сьогодні Save Dnipro разом із Міністерством екології вже запустив інформативний веб-сайт SaveEcoBot, який дозволяє відстежувати наявність або відсутність дозволів на викиди у головних забруднювачів на всій території України.
Ви встановлюєте KPI для благодійних проєктів?
З технічної точки зору я організовую реалізацію соціальних проєктів за таким же принципом, як і бізнес: аналіз і формулювання завдань, експертиза рішень, залучення людей, методи контролю — все це я роблю як бізнесмен. Відмінна особливість у тому, що в якості результату я націлений не на отриманні вигоди в матеріальному еквіваленті. Тут йдеться про перспективи і нові можливості, які ці проєкти відкривають.
Фінансовий контроль залишається важливою справою навіть для благодійності. Як ви його організовуєте?
Будь-який бізнесмен розуміє, що неможливо видавати гроші без контролю. За винятком адресної допомоги, я ніколи не передавав гроші. Наприклад, у випадку лікарень я сам організовував процес ремонту: наймання людей, узгодження та закупівля матеріалів, контроль процесів.
У випадку з армією я, мої друзі і колеги забезпечували повний цикл: залучали гроші, спілкувалися з командними структурами армії, визначали їхні потреби. Після цього ми аналізували свої можливості, проводили експертизу пропозицій, робили закупівлі, забезпечували логістику та доставлення на лінію фронту. Сувора фінансова звітність за весь період проєкту, включаючи імена донорів, отримані та витрачені суми і фотозвіти про доставлення, з перших днів діяльності представлена на сайті моєї компанії.
У Save Dnipro я практично не жертвую гроші, а беру участь як член організації, допомагаючи експертною оцінкою, своїми організаційними здібностями та ресурсами.
Зараз ми обговорюємо з членами CEO Club створення благодійного фонду в межах клубу. Там ми могли б використовувати свої професійні навички, організовувати експертну оцінку проєктів, які будуть здійснюватися. Головне — реалізувати два найважливіших принципи: фінансова прозорість і професіональний підхід.
Ваш підхід виглядає дуже витратним за часом і ресурсами. Чи можна підходити до благодійності інакше?
Якщо хочете досягти ефективності, то повинні включитися в справу. Або дуже довіряти репутації структури, яка виконує цю роботу: не тільки щодо чесності, але і професіоналізму. Тому доводиться шукати баланс між ефективністю та кількістю витраченого часу.
Зараз ми обговорюємо з членами CEO Club створення благодійного фонду в межах клубу. Там ми могли б використовувати свої професійні навички, організовувати експертну оцінку проєктів, які будуть здійснюватися. Головне — реалізувати два найважливіших принципи: фінансова прозорість і професіональний підхід.
На мою думку, використовуючи наші навички як бізнесменів у впорядкуванні та оптимізації процесів, нам це вдасться. Після створення та налаштування системи ми зможемо вирішувати масштабні завдання, які для однієї людини були б надто важкими. Щоб підвищити рівень впливу на процеси, які відбуваються в державі, нам потрібно досягти синергетичного ефекту в активності членів клубу.
Перед нами стоїть завдання реалізувати проєкт змін в бізнесі та суспільстві, залишаючись поза політикою. Як? За допомогою інструментів, що дозволять впливати на політиків та державні інституції через громадську думку та громадянську активність. Наразі наше головне завдання полягає в тому, щоб бізнесмени усвідомили і реалізували свою суб'єктивність в таких питаннях.
Як виміряти ефективність благодійної діяльності?
Це основна проблема для бізнесмена, який займається благодійністю або соціальними проєктами. Дуже часто я чую: «Я хочу бачити результати своєї праці або інвестицій практично негайно». У такому випадку це нераціональний підхід.
Для мене особисто критерієм ефективності діяльності може слугувати досить широкий спектр моментів — від співвідношення швидкості, вартості і якості виконання конкретного завдання, а також кількості байдужих людей, які відреагували на якусь проблему, до виникнення в процесі такої діяльності знайомства з конкретною цікавою мені особою, контакт з якою виходить за рамки проєкту.
Не можу не зауважити пряму залежність між рівнем особистої культури людей і їх активністю в подібних проєктах. Тому у контексті знайомства та контакту з такими людьми я теж можу вважати себе бенефіціаром благодійного процесу.
Займаючись благодійністю, часто спостерігаєш цікавий ефект: продумані і конструктивні дії невеликої активної групи людей можуть розв'язувати питання не гірше, ніж великі бюджети. І навпаки.
Яка ситуація з законодавством щодо благодійності в Україні? Наскільки легко нею займатися?
На жаль, в українському законодавстві не передбачені жодні пільги для тих підприємств, які жертвують гроші на благодійність. Щобільше, займаючись благодійністю, особливо залучаючи гроші, ти ризикуєш привернути нездоровий інтерес контролюючих органів.
Наша держава не стимулює, а демотивує до подібного заняття, здійснюючи «контроль». Але ж і бізнес держава теж не підтримує, а все одно ми продовжуємо ним займатися!
В Україні постійно стикаєшся з подібним. Потрібно адаптуватися і працювати в тих умовах, які є, поки не упорядковані закони, що дозволять займатися як бізнесом, так і благодійністю без зайвих перешкод.
Що дає публічність, і чому це важливо?
Я публічний там, де вважаю це ефективним, і не прагну до власної популярності. Якщо моя репутація допоможе залучити до процесу людей, які мені довіряють, а це щось змінить на краще, то я готовий діяти публічно.
Тим, хто активно бореться з корупцією, публічність надає захисту. Чим більше ти публічний, тим більше захищений.
Наскільки складно боротися проти таких гігантів, як ДТЕК?
Це дуже складно. Ця робота вимагає однодумців, завжди актуальна задача пошуку та залучення до цієї роботи професіоналів у різних галузях. В умовах монополії та багаторічного досвіду безкарного порушення закону таких підприємств, як ДТЕК, крім інших, є ще одна складність — допомогти усвідомити людям із засвоєним комплексом навченої безпорадності, що і в них є право на чисте повітря, воду, бульвари та парки.
Нам вдалося змусити ДТЕК взяти на себе додаткові зобов'язання щодо встановлення газоочищення, а також зеленого благоустрою та рекультивації відвалів.
На жаль, цього мало. Причина полягає у недосконалому законодавстві та правоохоронній системі, що не працює. Мало змусити компанію брати на себе схожі зобов'язання, необхідно, щоб вони виконувалися. Зараз багато олігархів можуть собі дозволити не виконувати рішення контролюючих чи правоохоронних органів, просто підкупивши їх.
Але сам факт того, що той же ДТЕК взяв на себе зобов'язання обсягом у мільярд гривень, які він не мав наміру брати, — це вже досягнення. Це проєкт, над яким продовжується робота. Ми показали, що громадянське суспільство починає бути активним, і Ахметову доведеться це враховувати.
Скільки грошей потрібно виділяти на благодійність?
У технічному сенсі до кожного проєкту потрібно підходити, як бізнесмен: ви повинні оцінити бюджет проєкту і детально пояснити його потенційним спонсорам.
Для мене немає чіткого правила, скільки відсотків від свого доходу повинна жертвувати людина. Це дуже індивідуально. На мою думку, для користі справи важливіше регулярність у такій діяльності.
Займаючись благодійністю, часто спостерігаєш цікавий ефект: ретельно обдумані та конструктивні дії невеликої активної групи людей можуть вирішувати питання не гірше, ніж великі бюджети. І навпаки. У нас є досвід «Лікарні майбутнього», яка так і не була реалізована, незважаючи на велику суму пожертв. Тут завжди на першому плані чесні наміри, професійний підхід, прозорість та ентузіазм виконавців.