Чим геополітика може бути корисною бізнесу?
Як геополітичні ризики можуть вплинути на діяльність організацій та як їх врахувати під час планування роботи своєї компанії? На ці питання відповів старший віце-президент компанії Strategic Forecasting, Inc. Роджер Бейкер на зустрічі CEO Club.
Що таке геополітика і чим вона може бути корисна?
Термін «геополітика» часто трактують неправильно. Під ним мають на увазі міжнародні стосунки або щось таємне і доступне лише уряду. У Stratfor цей термін визначають набагато простіше: геополітика — це розуміння того, як організовані суспільства взаємодіють зі своїми ресурсами, як вони себе сприймають, як діють та як будують стосунки з іншими суспільствами.
Як це працює?
Спершу беруться до уваги географічні дані: ресурси країни, густота населення, клімат, вихід до моря і т. д. Вони не визначають, чим країна може чи не може займатись, але впливають на вартість певних товарів та послуг. Наприклад, чим більша відстань транспортування, тим вища ціна продукту, сезони дощів суттєво впливають на туризм тощо.
Ще один кейс: якщо ви накладете дані густоти населення Китаю на карту країни, то побачите, що 90% населення проживає на сході. Чому населення, яке учетверо переважає за кількістю населення США, тулиться лише в одній частині Китаю? А тому, що на західних територіях випадає менше 250 мм дощів на рік, і такі умови не підходять людям.
Геополітика — це розуміння того, як організовані суспільства взаємодіють зі своїми ресурсами, як вони себе сприймають, як діють та як будують стосунки з іншими суспільствами.
Далі аналізується політика, економіка та безпека. Аналітики компанії дивляться не лише на поточний політичний устрій, але й на переміщення у владі та на те, який вплив має влада на національну валюту. Так, одним із викликів у ЄС є фінансова політика, що формується у Берліні, але вона не обов'язково підходить усім країнам союзу.
Ці думки антиідеологічні: вони не сходяться з баченням того, що глобалізація чи демократія — це чудова річ. Тому, коли співробітники компанії Stratfor роблять аналіз, вони намагаються відійти від ідеології та не видають бажане за дійсне.
Спеціалісти Stratfor беруть до уваги й історію: як країни опинилися там, де вони є, як виникали певні ідеї і якими шляхами розповсюджувались. Скажімо, Корейський півострів має довгу історію конфліктів із Японією та Китаєм.
Фантастика — вважати, що котрась із Корей стане частиною Китаю чи Японії. Прийшовши до влади, Кім Чен Ин порвав будь-які зв'язки з Пекіном. Він узяв їхні гроші, але не дозволив будувати економічні відносини усередині країни.
Місце України залежатиме від того, чи буде вона інтегруватися у стосунки з Німеччиною та США. Також навколо України багато невідомих, що робить її менш привабливою.
Історію також можна використовувати для перевірки теорій або задля пошуку певних шаблонів та залежностей. Важливо аналізувати, чому вони повторились. Наприклад, Китай слідує такій залежності: він розширюється, паралельно розвиваються бюрократичні системи, зменшується влада центру, країна занепадає, починається рецентралізація й цикл повторюється.
Це не означає, що саме так відбудеться зараз. Сьогодні в Китаї жартують, що влада Сі Цзіньпіня поширюється до кільцевої дороги Пекіну (адже провінції досить незалежні), але він оголосив себе пожиттєвим президентом. Хіба це не спроба посилити вплив центру?
Аналітики також враховують те, як технології визначають впливовість окремих країн. Наприклад, Близький Схід не був ключовим регіоном. Але відбулася зміна у сфері енергетики, почалося активне використання нафти. А тепер уявіть, що світ переходить на альтернативні джерела енергії.
Що у них є ключовим? Акумулятори, адже енергію потрібно десь зберігати. Вони мають певні хімічні елементи, які дозволяють втримувати енергію, і це змінить баланс у світі. Анди у Південній Америці можуть стати центральним гравцем у цих перегонах, адже США, Японія, Китай і Європа боротимуться за доступ до літію.
Геополітична карта світу
Після закінчення холодної війни світ більш-менш стабілізувався, і виділилися три основні впливові країни.
- США — це ключова військова сила, яка втручається в зони конфлікту.
- ЄС — центр законодавчої влади і найбільша торгова організація світу. Європа встановлює правила, що розповсюджуються на всіх світових гравців, наприклад, коли вводить нові сільськогосподарські вимоги або правила безпеки (згадайте нещодавню паніку через введення GDPR). Звичайно, європейські правила не є обов'язковими для інших держав, але якщо країна хоче мати торгові відносини з Європою, то має їм підкорятись.
- Китай — центр економічного впливу та виробничих потужностей.
Актуальні тренди
Зараз ми знаходимось у перехідному періоді, але це не означає, що ліберальна система розвалиться. Домінують декілька трендів. Перший — держава знову починає вважатися ключовою організаційною одиницею.
Звісно, міжнародні організації диктують вимоги та правила, проте не мають дієвих інструментів їх впровадження. Тому країни знаходять обхідні шляхи для своєї вигоди. Також криза посилила внутрішній розлом у ЄС, і ми побачили, що держави-члени ставлять свої потреби вище бачення Брюсселя щодо інтегрованої Європи.
Другий цікавий тренд — глобальний ланцюг постачання подрібнюється. Наприклад, зараз Азія фокусує свої торговельні відносини на Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. США активніше ведуть перемовини з Північною та Південною Америками. Країни відходять від мети мати торгові відносини з усім світом, фокусуючись на суміжних країнах.
Як Трамп впливає на світ?
Трамп — це відображення давно існуючого тренду. Не зважаючи на дуже нетиповий та різкий стиль, у нього на порядку денному стоять ті самі питання, що й у декількох президентів до нього. Наприклад, думка про те, що США потрібно перестати бути єдиним борцем за стабільність у світі та тою країною, яка забезпечує військові сили. Це не нове і не радикальне бачення.
Інший приклад — переконання, що усталені глобальні торговельні традиції, які склалися багато років тому, вже застаріли. Їх уклали задовго до винайдення iPhone, тобто на той час були інші типи ланцюгів постачання, технологій тощо, та процес їх зміни на міжнародному рівні дуже повільний.
Всі ці думки представлені у дуже категоричному та різкому стилі, але вони не були неочікуваними та існували до того, як Трамп став президентом. Якщо проаналізувати його поведінку, то стане зрозуміло, що він поводиться так, щоби пришвидшити зміни, впровадження яких за звичайних умов займає багато часу.
Тому стиль Трампа нам може не подобатись, ми можемо вважати його підривним, але якщо спробувати його зрозуміти, тоді вдасться ухвалювати кращі рішення щодо своїх організацій.
Якою світ бачить Україну?
Місце України залежатиме від того, чи буде вона інтегруватися у стосунки з Німеччиною та США. Також навколо України багато невідомих, що робить її менш привабливою (політична ситуація в Угорщині та Польщі, невизначеність щодо сходу країни та Криму). Але з точки зору географічного розташування та потенціалу, Україна — дуже цікава країна.